1. Продовольчі товари
1.1. Повернення продовольчих товарів належної якості
Продовольчі товари належної якості не підлягають обміну (поверненню), відповідно до Постанови КМУ від 19.03.1994 р. № 172 «Про реалізацію окремих положень ЗУ «Про захист прав споживачів».
1.2. Повернення продовольчих товарів неналежної якості
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов’язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти за умови наявності документу, що підтверджує факт купівлі харчового продукту.
При цьому, розрахунки із споживачем проводяться в порядку, передбаченому абз. 3 ч. 7 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме: у разі підвищення ціни на товар розрахунки провадяться виходячи з його вартості на час пред’явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни – виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
2. Непродовольчі товари
2.1. Повернення непродовольчих товарів належної якості
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.
Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів», затверджено Постановою КМУ від 19.03.1994 р. № 172 «Про реалізацію окремих положень ЗУ «Про захист прав споживачів».
Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.
При цьому, розрахунки із споживачем проводяться в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме: виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
Споживачу буде відмовлено в заміні товару або поверненні грошей, у таких випадках:
– товар, який не має суттєвих недоліків, не є новим, тобто був у використанні;
– з моменту придбання товару пройшло більше ніж 14 днів;
– при перевірці якості товару виявлені ознаки стороннього втручання (розкриття, спроба ремонту тощо) або порушені інші умови гарантійного обслуговування;
– відсутній документ, що підтверджує факт купівлі товару , або гарантійний талон, повна комплектація товару.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач зобов’язаний:
1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
2) в разі необхідності роз’яснення умов та правил використання товару – до початку використання товару звернутися за роз’ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;
3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару – застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації – дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.
2.2. Повернення непродовольчих товарів неналежної якості
Відповідно до п. 1 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця заміни товару або повернення грошей.
При цьому, згідно з визначенням, встановленим п. 12 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» істотний недолік – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
В тих випадках, коли причиною повернення або заміни стала неналежна якість товару, то витрати, пов’язані з його поверненням, бере на себе продавець. У разі ж, якщо придбаний товар був належної якості, то витрати, пов’язані з його поверненням, а також пересилання грошей здійснює покупець.
